ЕМОЦІЙНИЙ ІНТЕЛЕКТ МАЙБУТНЬОГО ВИКЛАДАЧА В ДУХОВНО-МОРАЛЬНОМУ ВИМІРІ
DOI:
https://doi.org/10.28925/2518-7635.2019.4.1Анотація
Статтю присвячено проблемі освіти та підготовки викладачів нового покоління в епоху техногенної цивілізації, для якої характерний подальший науково-технічний прогрес: з одного боку, духовна деградація в суспільстві, що, з іншого – спричинена матеріальною вигодою для суспільства. Крім того, стає глобальним вивчення «психологічної» кризи, що пов’язана із загальним «психічним захворюванням» суспільства. Ідея «зведення розуму до емоцій» є провідною у працях американських вчених, які розглядають її як «панацею» в сучасному суспільстві. Зазначено, що особлива увага серед українських вче-них, зокрема, у сфері вищої освіти, приділяється теорії емоційного інтелекту. Зроблено висновок, що «емоційний інтелект» викладача, як особистісна та професійна якість, забезпечує: професійне акмеологічне зростання; ефективне міжособистісне спілкування; продуктивну, професійну, гуманістично орієнтовану діяльність; стресозахисну функцію. Звернено увагу, що самі ці критерії повинні керувати професійною підготовкою та освітою викладачів нового покоління.