ПІДХОДИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО НАВЧАННЯ

Анотація

Cтаття присвячена дослідженню підходів до навчання, що застосовуються майбутніми вчителями. З’ясовано, що існує два основних підходи до навчання — глибокий і поверховий. Головна відмінність між ними полягає у наявності або відсутності наміру зрозуміти матеріал, що вивчається. Глибокий підхід сприяє кращим результатам навчання, в той час як поверховий підхід призводить до неефективного навчання. Розуміння підходів до навчання, які використовуються студентами, необхідне для оптимізації викладання з метою отримання найкращих результатів. У статті представлено результати дослідження підходів до навчання майбутніх учителів української мови і літератури, які опановують спеціалізацію «Англійська мова». Дослідження здійснювалося шляхом анкетування. Анкета включала 20 тверджень, до яких респонденти повинні були висловити ставлення, користуючись шкалою Лікерта. Твердження щодо глибокого підходу охоплюють такі аспекти, як власне глибокий підхід, встановлення зв’язку між ідеями, використання доказів і внутрішня мотивація. Твердження, що стосуються поверхового підходу, включають такі підшкали як поверховий підхід сам по собі, обмеження програмою, страх невдачі, зовнішня мотивація. Дослідження виявило, що глибокий підхід до навчання має високий рівень поширення, а поверховий підхід — середній. Ґрунтуючись на отриманих результатах, автори вважають, що викладачам слід приділяти більше уваги заохоченню студентів до використання глибокого підходу. Пропонується створювати навчальне середовища, яке сприяє виробленню в студентів особистісного зацікавлення в навчанні; використовувати в навчальному процесі технології й стратегії, які покращують якість навчання, а також переносити фокус системи оцінювання з відтворення на розуміння матеріалу.