ВИЩА ІНЖЕНЕРНА ОСВІТА В США: ВИСВІТЛЕННЯ СУЧАСНИХ ТЕНДЕНЦІЙ

Автор(и)

  • Olha Pavlenko

DOI:

https://doi.org/10.28925/2518-7635.2018.3.11

Ключові слова:

американська інженерна освіта, критерії інженерної діяльності, інженерні програми, результати навчання, американські заклади вищої інженерної освіти.

Анотація

У статті розглядається стан сучасної інженерної освіти у закладах вищої освіти США. Зокрема, проаналізовано становлення інженерної освіти у США, досліджено основні передумови змін у підготовці фахівців інженерного профілю на сучасному етапі. Проаналізовано матеріали національних досліджень з підготовки інженерів у США щодо висвітлення таких проблем як наповнення навчальних планів, балансу теорії та практики, співвідношення фундаментальних дисциплін з гуманітарними та соціальними науками, впливу викликів технологічного прогресу та ринку праці на зміст підготовки інженерів. Встановлено, що на початку XX ст. для інженерної освіти у закладах вищої освіти США було характерне поєднання навчання технічних дисциплін з математичними, природничими та гуманітарними науками, що і дотепер залишається відмінною рисою сучасного американського інженерного навчання. В дослідженні проаналізовано Критерії інженерної діяльності (EC 2000), які було розроблено Американською радою з акредитації у галузі інженерних наук і технологій (АВЕТ) з метою покращення якості інженерної освіти в США. За даними звітів з підготовки інженерів в США, науковцями було сформовано перелік змін та розроблено аналітичну модель взаємозалежності освітніх програм з інженерії, ролей науково-педагогічних працівників та студентів протягом навчальної діяльності та навчальних досягнень (Criterion 3.a-k). Встановлено, що для якісних змін інженерної освіти у закладах вищої освіти США необхідно поглиблювати рівень обізнаності суспільства щодо переваг фундаментальної трансформації методів навчання, а саме важливості включення реальних ситуаційних завдань і прикладів з інженерної галузі та їх використання як одного з провідних методів навчання. Окрім того, як альтернативу традиційному викладанню, залучати студентів до участі мультидисциплінарних, мультикультурних та міждисциплінарних інженерних проектах, членстві у професійних організаціях. 

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Coyle, E. (2009). Engineering Education in the US and the EU. Chapter 5 in Engineering in Context. Academica, 25. doi:10.21427/D7RC8VD. Retrieved from https://arrow.dit.ie/cgi/viewcontent.cgi?article=1010&context=ahfrcbks

ABET (2006). Engineering Change: A Study of the Impact of EC2000, 30. Retrieved from https://www.abet.org/wp-content/uploads/2015/04/EngineeringChange-executive-summary.pdf

Grinter, L. E. (1956). Report on the evaluation of engineering education. Journal of Engineering Education, 46, 25–63.

Issapour, M., & Sheppard, K. (2015). Evolution of American Engineering Education. Conference for Industry and Education Collaboration. Retrieved from http://www.indiana.edu/~ciec/Proceedings_2015/ETD/ETD315_IssapourSheppard.pdf

Kalonji, G. (2005). Capturing the Imagination: High-Priority reforms for Engineering Educators. Educating the Engineer of 2020: Adapting Engineering Education to the New Century. National Academy of Engineering of the National Academies. The National Academies Press. Washington, DC, 146-150. Retrieved from https://c.ymcdn.com/sites/www.acectx.org/resource/resmgr/Learning_Center/Educating_The_Engineer_of_20.pdf

Kline, R. R. (2008). From Progressivism to Engineering Studies: Edwin T. Layton’s The Revolt of the Engineers. Technology and Culture. The Johns Hopkins University Press. Vol. 49, No. 4, 1018–1024.

Miszalski, W. (2010). Engineers in education. Engineering: Issues, Challenges and Opportunities for Development: UNESCO Report. UNESCO Publishing, 308–310. Retrieved from https://unesdoc.unesco.org/in/documentViewer.xhtml?id=p::usmarcdef_0000189753&file=/in/rest/annotationSVC/DownloadWatermarkedAttachment/attach_import_02c39df6-f642-4e93-a7d3-a7845469ed1a%3F_%3D189753eng.pdf&locale=ru&multi=true&ark=/ark:/48223/pf0000189753/PDF/189753eng.pdf#page=125&zoom=auto

Seely, B. E. (2005). Patterns in the History of Engineering Education reform: A Brief Essay. Educating the Engineer of 2020: Adapting Engineering Education to the New Century. National Academy of Engineering of the National Academies. The National Academies Press. Washington, DC, 2005, 114–130. Retrieved from https://c.ymcdn.com/sites/www.acectx.org/resource/resmgr/Learning_Center/Educating_The_Engineer_of_20.pdf

Seely, B. E. (1999). The other re-engineering of engineering education, 1900–1965. Journal of Engineering Education, 88(3), 285–294.

Wickenden, W. E. (1929). A Comparative Study of Engineering Education in the US and Europe. Bulletin number 16 of the Investigation of Engineering Education. The Society for the Promotion of Engineering Education. Retrieved from https://www.asee.org/member-resources/reports/Wickenden-TheInvestigationOfEngrEd.pdf

Downloads


Переглядів анотації: 493

Опубліковано

2019-02-26

Як цитувати

Pavlenko, O. (2019). ВИЩА ІНЖЕНЕРНА ОСВІТА В США: ВИСВІТЛЕННЯ СУЧАСНИХ ТЕНДЕНЦІЙ. The Modern Higher Education Review, (3). https://doi.org/10.28925/2518-7635.2018.3.11

Номер

Розділ

НЕПЕРЕРВНА ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА