ДОСЛІДЖЕННЯ ЧИННИКІВ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ: ВІД СТУДЕНТСЬКОГО ПИСЬМА ДО ВИКЛАДАЦЬКОЇ ПРАКТИКИ
DOI:
https://doi.org/10.28925/2518-7635.2018.3.13Ключові слова:
грецька освіта, міжкультурна комунікація, молоді люди, стратегії спілкування.Анотація
Міжкультурна комунікація є науковим напрямом, який набуває значення у грецькому контексті, оскільки грецькі класи характеризуються значною мірою культурним та мовним розмаїттям. Дослідження спрямоване на вивчення лінгвістичних елементів, що використовуються студентами, як ключового фактора, що впливає на міжкультурне письмове спілкування між грецькими студентами та студентами з інших країн. Ефективність у міжкультурній комунікації є багатогранним фактором, який залежить як від використання стратегій міжкультурної комунікації, так і від того, як мовці / письменники змінюють свої висловлювання з точки зору пом'якшення або посилення модальності свого мовлення. У цьому дослідженні автором зроблена спроба реєструвати внутрішні модифікатори, лінгвістичні елементи, які діють або як понижувачі або як пом'якшувачі, що спрямовані на покращення акту спілкування, та на посилення примусової або термінової дії виступаючих. Дослідження проведено на основі експерименту, у якому взяли участь 150 учнів (11-12 років). Завданням респондентів було під час листування з друзями з іншого мовного культурного середовища переконати їх взяти участь у новій спортивній діяльності. Зразки їх листів стали експериментальним матеріалом для здійснення якісного дослідження. Результати аналізу листів студентів показали, що вони широко використовують різні модифікатори: а) маркери, такі як понижувачі «будь ласка», консультативні та суб'єктивні; б) модернізатори перенапруги та підсилювачі часу. Зважаючи на те, що застосування модифікацій в контексті соціальної взаємодії між людьми з різних культурних середовищ є надзвичайно важливим, необхідно ознайомлювати студентів з важливістю модифікації в розмовному дискурсі і заохочувати їх використовувати модифікатори для розширення можливості спілкування в межах та поза межами шкільного контексту.
Завантаження
Посилання
Achiba, M. (2003). Learning to Request in a Second Language: Child Interlanguage Pragmatics. Multilingual Matters, Clevedon, England.
Barron, A. (2006). Requesting in Irish English and English English: a study of intra-lingual regional pragmatic variation. Paper presented at the 31st International LAUD Symposium. Intercultural Pragmatics, Linguistics, Social and Cognitive Approaches, Landau/Pfalz, Germany.
Blum-Kulka, S., & Levenston, E. (1987). Lexical-grammatical pragmatic indicators. Studies in Second Language Acquisition, Vol.9, No. 2, 155–170.
Blum-Kulka, S., & Olshtain, E. (1984). Requests and apologies: a cross cultural study of speech act realization patterns. Applied Linguistics, Vol. 5, 196– 213.
Blum-Kulka, S., House, J., & Kasper, G. (1989). Cross-cultural Pragmatics: Requests and Apologies. Ablex, Norwood, NJ.
Blum-Kulka, S. (1985). Modifiers as indicating devices: the case of requests. Theoretical Linguistics, Vol. 12, No. 2–3, 213–229.
Byram, M. (1997). Teaching and Assessing Intercultural Communicative Competence. Clevedon: Multilingual Matters.
Chen, M., & Starosta, J. (1998). Intercultural communication competence: a synthesis. Communication Yearbook, 19, 353–383.
Council of Europe. (2001). Common European framework of reference for langue learning, teaching, assessment. Cambridge, UK: Cambridge University Press.
Council of Europe. (2016). Competences for democratic culture. Strasbourg, France.
Dinas, K., & Griva, E. (2017). Inter/Multi-cultural awareness and communication in the teaching of Greek as a second language: Teaching practices, proposals and perspectives. In N. Tsitsanoudi (Ed.), Language and Culture. Athens, Greece: Ed. Gutenberg.
Economidou-Kogetsidis, M. (2011). ‘‘Please answer me as soon as possible’’: Pragmatic failure in non-native speakers’ e-mail requests to faculty. Journal of Pragmatics. doi:10.1016/j.pragma.2011.06.006
Economidou-Kogetsidis, M. (2008). Internal and external mitigation in interlanguage request production: the case of Greek learners of English. Journal of Politeness Research: Language, Behaviour, Culture, Vol. 4, No. 1, 111–138.
Economidou-Kogetsidis, M. (2009). Interlanguage request modification: the use of lexical/phrasal downgraders and mitigating supportive moves. Multilingua, Vol. 28 No. 1, 79–112.
Edmondson, W. (1981). Spoken Discourse: A Model for Analysis. Longman, London.
Griva, E., & Chostelidou, D. (2012). Additive bilingualism of immigrant children: introducing a multisensory project in kindergarten. In H. Switzer D. Foulker (Eds). Kindergartens: Teaching Methods, Expectations and Current Challenges, 83–104. Nova Science publishers, INC.
Griva, E., & Papadopoulos, I. (in press 2017). ‘We and our neighbours”: Developing Communication Strategies and Intercultural Awareness in a Foreign Language Classroom. In E. Griva & V. Zorbas (Eds.). Multicultural and citizenship awareness through language: cross thematic practices in language pedagogy. New York, USA: Nova Press Sc.
Griva, E., & Semoglou, K. (2015). Foreign language and Games: Designing and implementing physical activities of creativity at early years (In Greek). Thessaloniki, Greece: Kyriakidis Editions.
Hassall, T. (2001). Modifying requests in a second language. International Review of Applied Linguistics (IRAL), Vol. 39, 259–283.
Herring, S. (2002). Computer-mediated communication on the Internet. Annual Review of Information Science and Technology, Vol. 36, 109–168.
Papadopoulos, I. (2018). Identifying components of intercultural effectiveness in young foreign language learners’ discourse: a first attempt in Greek primary education. Presented at the 6th International Conference on New Trends in English Language Teaching and Testing. Istanbul, Turkey.
Papadopoulos, I., & Griva, E. (2016). Travelling around Greece through folk stories”: developing Greek language skills and cultural awareness of immigrant preschoolers. Theory and Research in Educational Sciences, Vol. 9, 113–136.
Schauer, G. (2004). May you speak louder maybe? Interlanguage pragmatic development in requests. In: Foster-Cohen, S., Sharwood Smith, M., Sorace, A., Ota, M. (Eds.), EUROSLA Yearbook, Vol. 4. John Benjamins, Amsterdam, 253–273.
Schauer, G. (2009). Interlanguage Pragmatic Development: The study abroad context. London, UK: Continuum.
Trosborg, A. (1995). Interlanguage Pragmatics. Berlin, Germany: Mouton de Gruyter.
Woodfield, H., & Economidou-Kogetsidis, M. (2010). I just need more time’’: a study of native and non-native students’ requests to faculty for late submission. Multilingua, Vol. 29, No. 1, 77–118.
