РОЛЬ ПОЛЬСЬКИХ ТОВАРИСТВ ВОЛИНІ У СТАНОВЛЕННІ „ТРЕТЬОГО СЕКТОРУ”

Анотація

В статті аналізується діяльність польських товариств, що мають статус громадських організацій за професійною та культурно-просвітницькою діяльністю. Громадські об’єднання (товариства, спілки, об’єднання), що діють на території Волинської області дають можливість визначити рівень розвитку „третього сектору” у регіоні. Кожне товариство має свою структуру та керівні органи, у своїй діяльності послуговується статутом товариства, здійснюючи свою діяльність відповідно до Конституції України, Закону України „Про громадські об’єднання”. Товариства не здійснюють комерційну та політичну діяльність. У статті відзначено декілька польських товариств, які функціонують на Волині, серед яких: Товариство Польської Культури на Волині ім. Єви Фелінської, Товариство Польської Культури ім. Т. Костюшка, Товариство Польської культури Горохівщини ім. Ю. Словацького, Волинське товариство лікарів польського походження, Волинське відділення Об’єднання Вчителів Польської мови, Товариство артистів польського походження „Barwy Kresowe”, Товариство Польської культури ім. Міхала Огінського у Нововолинську та Товариство вчителів польської мови імені Г. Запольської. Всі ці товариства займаються науковою, просвітницькою та культурною діяльністю спрямовану на відродження і розвиток польської мови, літератури та культури.

Зроблено висновок, що головною метою тієї чи іншої організації є національно-культурне відродження полонії, популяризація польської мови, задоволення спільних інтересів осіб польського походження, що проживають у Волинській області. Особливо важлива роль товариств у налагодженні тісних особистісних контактів між польською та українською спільнотами. Адже польська меншина в незалежній Україні, з одного боку, поступово відроджує свої етнонаціональні ознаки, зокрема рідну мову спілкування, відвідування костьолу, розвиває народну культуру і ментальність, а з другого боку, дедалі інтегрується в українське суспільство, долучається до громадсько-політичного життя держави, виступає дієвим чинником українсько-польського партнерства.