LITERARY AWARENESS AND THE READING EXPERIENCE: AN EVIDENCE-BASED ASSESSMENT

Анна Чеснокова; Соня Зингер

doi:10.28925/2617-5266/2024.95

Автор(и)

Анна Чеснокова Київський столичний університет імені Бориса Грінченка https://orcid.org/0000-0002-8941-1900
Соня Зингер Федеральний університет Ріо-де-Жанейро https://orcid.org/0000-0002-6355-6407

DOI:

https://doi.org/10.28925/2617-5266/2024.95

Ключові слова:

доказова оцінка, літературна обізнаність, досвід читання, читацький відгук, стилістичні закономірності

Анотація

У гуманітарних науках, зокрема в контексті навчання іноземній мові й літературі, реакція студентів на художні тексти, як правило, сприймається як даність. Вважається, що їхнє вміння працювати із текстом і пояснювати свій досвід не потребує педагогічного втручання. Насправді це не так, і будь-який метод чи стратегія, що використовуються, повинні супроводжуватися науково обґрунтованим оцінюванням, щоб пересвідчитися, що їх застосування призводить до досягнення поставлених цілей у викладанні й навчанні. У цій статті пропонується аналіз результатів семінару з художньої обізнаності, який проходив в онлайн-форматі в Україні у 2023 році за участі 45 студентів. Незважаючи на несприятливі зовнішні обставини, в яких перебували слухачі, 10 учасників семінару виконали доекспериментальне і післяекспериментальне завдання. Окрім того, по завершенні семінару 15 осіб на добровільних засадах заповнили форму оцінювання. Після проведення якісного і кількісного аналізу цих матеріалів встановлено, що, незважаючи на очевидні обмежувальні обставини та компактність курсу, методологія продемонструвала свою ефективність та сталість. Доведено підвищення чутливості учасників до використання мовних моделей, а також покращення їхньої здатності розуміти текст і усвідомлено застосовувати такі моделі у власному писемному мовленні. Це є суттєвим аргументом на користь включення курсу з розвитку художньої обізнаності у різні навчальні плани.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Anthony, L. (2023). AntConc (Version 4.2.4) [Computer Software]. Waseda University. https://antconc.en.lo4d.com/windows.

Biber, D., Johansson, S., Leech, G., Conrad. S. and Finegan E. (1999). Longman Grammar of Spoken and Written English. London: Longman.

Brinker, M. (1980). Two phenomenologies of reading. Ingarden and Iser on textual indeterminacy. Poetics Today 1(4), 203–12.

Brumfit, C.J. and Carter, R.A. (1986). Literature and Language Teaching. Oxford: Oxford University Press.

Burke, M. (ed.). (2023). The Routledge Handbook of Stylistics. 2nd edition. London: Routledge.

Carter. R. (2016) Language and Creativity. The Art of Common Talk. London and New York: Routledge.

Carter, R. and Nash, W. (1990). Seeing Through Language: A Guide to Styles of English Writing. Oxford: Basil Blackwell.

Carter R. and McRae, J. (1996). Language, Literature and the Learner: Creative Classroom Practice. London: Routledge.

Chesnokova, A. and Yakuba, V. (2011) ‘Using Stylistics to teach literature to non-native speakers.’ In L. Jeffries and D. McIntyre (eds). Teaching Stylistics, London: Palgrave Macmillan, pp. 95–108.

Chesnokova, A., Zyngier, S. and van Peer, W. (2017). Learning through Research: Invigorating the Humanities. Pedagogika 125-(1), 195–210.

Chesnokova, A., Zyngier, S. and van Peer, W. (2016). Long-Term Research Assessing in the Humanities: A Case Study. Advanced Education 5, 49–59.

Chesnokova, A., Zyngier, S. and Viana, V. (2007). Literary awareness: Connecting Brazil and Ukraine. KNLU UNESCO Messenger 15, 125–9.

Fedorova, Ye., Ivanyuk, L., Korolchuk, V. and Yemets, N. (2006). The Catchers in the Rhyme. Kyiv: Lenvit.

Fialho, O., Zyngier, S. and Miall, D.S. (2011). Interpretation and experience: Two pedagogical interventions observed, English in Education 45(3), 236–53. 10.1111/j.1754-8845.2011.01103.x.

Frijda, N.H. (1986). The Emotions. Cambridge: Cambridge University Press.

Hall, G. (2001). The poetics of everyday language. CAUCE: Revista de Filología y su Didáctica 24, 69–86.

Hall, G. (2014). ‘Pedagogical stylistics’. In M. Burke (ed.), The Routledge Handbook of Stylistics. Abingdon: Routledge, pp. 239–252.

Hall, G. (2017). ‘Literature, creativity and language awareness’. In P. Garrett and J.M. Cots (eds), The Routledge Handbook of Language Awareness. London: Taylor and Francis, pp. 141–54.

Hall G. (2014). ‘Pedagogical stylistics’. In M. Burke (ed), The Routledge Handbook of Stylistics. Abingdon: Routledge, 239–52.

Hall, G. (2022). ‘Pedagogical stylistics since 2007: A baker’s dozen’. In S. Zyngier and G. Watson (eds), Pedagogical Stylistics in the 21st Century. Palgrave Macmillan, Cham, pp. 3–29. https://doi.org/10.1007/978-3-030-83609-2_1.

Halliday, M.A.K. (1971). ‘Linguistic function and literary style: An inquiry into the language of William Golding’s The Inheritors’. In S. Chatman, (ed.), Literary Style: A Symposium. London and New York: Oxford University Press, pp. 330–68.

Ingarden, R. (1979). Das Literarische Kunstwerk (trans. by A.E. Beau et al.). A Obra de Arte Literária. Lisboa: Fundação Calouste Gulbenkian.

Linders, G.M. and Louwerse, M.M. (2023). Lingualyzer: A computational linguistic tool for multilingual and multidimensional text analysis. Behavior Research Methods 1–28. https://doi.org/10.3758/s13428-023-02284-1.

Maley, A. (1989). ‘Down from the pedestal: Literature as resource’. In R.A. Carter, R. Walker and C.J. Brumfit (eds), Literature and Learner: Methodological Approaches. Basingstoke, London: British Council, pp. 10–24.

McRae, J. (1991). Literature with a Small ‘L’. London: MacMillan.

Miall, D.S. and Kuiken, D. (1994). Beyond text theory: Understanding literary response. Discourse Processes 17, 337–52.

Newton, K.M. (1988). Twentieth-Century Literary Theory: A Reader. London: Macmillan.

Paran, A. (2008). The role of literature in instructed foreign language learning and teaching: An evidence-based survey. Language Teaching 41(04), 465–96. DOI: 10.1017/S026144480800520X.

Rosenblatt, L. (1938). Literature as Exploration. New York: MLA.

Sotirova, V. (ed.). (2015). The Bloomsbury Companion to Stylistics. London: Bloomsbury.

van Peer, W. and Chesnokova, A. (2019). What literature does to our emotions, and how do we know? Empirical studies will tell. Synopsis: Text, Context, Media 25(1), 1–10. http://dx.doi.org/10.28925/2311-259x.2019.11.

van Peer, W. and Chesnokova, A. (2022). Experiencing Poetry: A Guidebook to Psychopoetics. London: Bloomsbury.

Viana, V. and Zyngier, S. (2017). Exploring new territories in pedagogical stylistics: An investigation of high-school EFL students’ assessments. Language and Literature 26, 300–22.

Viana, V. and Zyngier, S. (2020). Language-literature integration in high-school EFL education: investigating students’ perspectives. Innovation in Language Learning and Teaching 14, 347–61.

Watson, G. and Zyngier, S. (eds.). (2007). Literature and Stylistics for Language Learners: Theory and Practice. Basingstoke: Palgrave Macmillan. http://dx.doi.org/10.1057/9780230624856.

Zerkowitz, J. (2012). ‘Stylistics for language teachers’. In M. Burke, S. Csábi, L. Week and J. Zerkowitz (eds), Pedagogical Stylistics: Current Trends in Language, Literature and ELT. London: Continuum, pp. 193–209.

Zyngier, S. (1994a). At the Crossroads of Language and Literature: Literary Awareness, Stylistics and the Acquisition of Literary Skills in an EFLit Context. Ph.D. Thesis, School of English, University of Birmingham, Birmingham.

Zyngier, S. (1994b). Introducing literary awareness. Language Awareness 3(2), 95–108. DOI: 10.1080/09658416.1994.9959846.

Zyngier, S. (1999). The unheard voices: A reader model for students, Language Awareness 8(1), 30–37.

Zyngier, S. and Watson, G. (eds.). (2022). Pedagogical Stylistics in the 21st Century. London: Palgrave Macmillan.