TRENDS IN UNIVERSITY AUTONOMY IN THE EU IN THE PRE-PANDEMIC DECADE

Наталя Мосьпан

doi:10.28925/2617-5266/2024.912

Автор(и)

Наталя Мосьпан Київський столичний університет імені Бориса Грінченка https://orcid.org/0000-0001-8610-7965

DOI:

https://doi.org/10.28925/2617-5266/2024.912

Ключові слова:

університетська автономія, політика вищої освіти, тенденції, десятиліття перед пандемією, ЄС

Анотація

Десятиліття перед пандемією COVID-19 (2010–2019), ймовірно, стало епохою швидкого поширення та розвитку університетської автономії в ЄС. Тому в статті зроблено спробу виявити тенденції розвитку університетської автономії в десятиліття перед пандемією COVID-19, що могло б сприяти розумінню цього явища в постпандемічний час. Систематичне дослідження 24 наукових джерел, опублікованих переважно у базі даних Web of Science Core Collection у 2010–2019 роках, дає змогу виявити наступні тенденції розвитку університетської автономії на організаційному, фінансовому, академічному та кадровому рівнях. Дослідження охоплює період з 2010 по 2019 рік – офіційний початок пандемії COVID-19. Отже, на підставі отриманих даних, можна припустити, що середина десятиліття (2015 р.) перед пандемією, ймовірно, стала інтенсивною фазою поширення та впровадження університетської автономії в Європі. Результати дослідження показують, що в десятиліття до пандемії університетська автономія характеризується різним впровадженням і нерівномірним розподілом в ЄС, а також різним доступом до фінансування. Ця різноманітність і нерівномірність ймовірно могли вплинути на прийняття рішень університетами під час пандемії COVID-19. Результати дослідження можуть сприяти розумінню феномену університетської автономії. Це дослідження виконано в рамках реалізації проєкту Європейського Союзу Erasmus+ «Університетська автономія у розвитку демократичних цінностей у вищій освіті: досвід країн ЄС для України».

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Alexiadou, N., & Findlow, S. (2014). Developing the educated citizen: Changing frameworks for the roles of universities in Europe and England. Annales-Anali Za Istrske in Mediteranske Studije-Series Historia et Sociologia, 24(3), 371–382. https://www.researchgate.net/profile/Nafsika-Alexiadou/publication/270279238.pdf

Alpatov, G.E., & Bortnikova, H.G. (2016). Globalization and the unification of tertiary education. 16th International Scientific Conference on Globalization and its Socio-Economic Consequences, PTS I-V, 25–32. https://globalization.uniza.sk/wp-content/uploads/2018/12/proceedings_globalization_2016_part_1.pdf

Bileviciute, E., Draksas, R., Nevera, A., & Vainiute, M. (2019). Competitiveness in higher education: The case of University Management. Journal of Competitiveness, 11(4), 5–21. https://doi.org/10.7441/joc.2019.04.01

Bohinc, R. (2017). The Modern Regulation of Higher Education. Teorija in Praksa, 54(3-4), 508–530. https://www.fdv.uni-lj.si/docs/default-source/tip/tip_03-04_2017_bohinc.pdf?sfvrsn=2

Butum, L., Stan, S., & Zodieru, A. (2015). 7th International Conference on Education and New Learning Technologies (EDULEARN), 3674–3682. https://iated.org/archive/edulearn15

Cojocaru, D., Petrescu, I., Bunoiu., M., Gogu, E., Stanciu, S., & Tanasie, A. (2018). A study case for the accreditation of doctoral studies. Preliminary approaches. 10-th International Conference on Education and New Learning Technologies (EDULEARN), 3146–3154. https://library.iated.org/view/COJOCARU2018AST

Elena, S., & Sánchez, M. P. (2012). Autonomy and governance models: Emerging paradoxes in Spanish universities. Perspectives: Policy and Practice in Higher Education, 17(2), 48–56. https://doi.org/10.1080/13603108.2012.716089

Erina, J., & Erins, I. (2015). Assessment of higher education financing models in the CEE countries. Global Conference on Contemporary Issues in Education (GLOBE-EDU 2014), 186–189. https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2015.02.379

Fumasoli, T., Stensaker, B., & Vukasovic, M. (2018). Tackling the multi-actor and multi-level complexity of European governance of knowledge: Transnational actors in focus. European Educational Research Journal, 17(3), 325–334. https://doi.org/10.1177/1474904117742763

Kohtamäki, V., & Balbachevsky, E. (2018). University autonomy: From past to present. In E. Pekkola, J. Kivistö, V. Kohtamäki, C. Yuzhuo, & A. Lyytinen (Eds.), Theoretical and Methodological Perspectives on Higher Education Management and Transformation: An advanced reader for PhD students (pp. 179–194). Tampere University Press. http://urn.fi/URN:ISBN:978-952-03-0843-8

Krüger, K., Parellada, M., Samoilovich, D., Sursock, A. (2018). Introduction. In: Krüger, K., Parellada, M., Samoilovich, D., Sursock, A. (eds) Governance Reforms in European University Systems. Educational Governance Research, 8. Springer, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-319-72212-2_1

Maassen, P., Gornitzka, A., & Fumasoli, T. (2017). University reform and institutional autonomy: A framework for analysing the living autonomy. Higher Education Quarterly, 71(3). https://doi.org/10.1111/hequ.12129

Marques, M.D.D. (2014). Higher education in perspective: The university, the student and the funding model. International Conference on Advanced Education and Management (ICAEM), 151–166. https://10times.com/icaem-beijing

Massih-Tehrani, N., Baier, C., &Gengnagel, V. (2015). Research Funding in German Higher Education: Universities between Knowledge Economy and Academic Autonomy. Soziale Welt-Zeitschrift fur Sozialwissenschaftliche Forschung und Praxis, 66(1), 55–65. https://doi.org/10.5771/0038-6073-2015-1-55

Mathies, C., & Slaughter, S. (2013). University trustees as channels between academe and industry: Toward an understanding of the executive science network. Research Policy, 42(6-7), 1286–1300. https://doi.org/10.1016/j.respol.2013.03.003

Marinas, L.E., & Prioteasa, E. (2015). Challenging university governance in Europe: Impact of diversification of university funding. 9th International Management Conference on Management and Innovation for Competitive Advantage, 801–811. https://conferinta.management.ase.ro/archives/2015/pdf/84.pdf

Mayhew, K. (2017). UK higher education and Brexit. Oxford Review of Economic Policy, 33(1), 155–161. https://doi.org/10.1093/oxrep/grx012

Milosz, M. (2018). Towards University Autonomy – The TRUNAK Project. 12th International Technology, Education and Development Conference (INTED), 2310–2316. https://library.iated.org/view/MILOSZ2018TOW

Nagy, S.G., Kováts, G., & Németh, A.O. (2014). Governance and funding of higher education – International trends and best practices. 5th World Conference, 116, 180–184. https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2014.01.190

Orosz, K. (2018). Interconnected Dimensions of University Autonomy in Europe. In: Curaj, A., Deca, L., Pricopie, R. (eds) European Higher Education Area: The Impact of Past and Future Policies. Springer, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-319-77407-7_38

Pruvot, E.B. & Estermann, T. (2017). University Autonomy in Europe III. The Scorecard 2017. EUA. https://www.uni-med.net/wp-content/uploads/2019/07/University-autonomy-in-Europe_2017.pdf

Shattock, M. (2014). Autonomy, self-government and the distribution of authority. In “International trends in university governance”, Routledge. https://doi.org/10.4324/9781315769028

Teelken, Ch. & Deem, R. (2013) All are equal, but some are more equal than others: managerialism and gender equality in higher education in comparative perspective, Comparative Education, 49(4), 520–535, https://doi.org/10.1080/03050068.2013.807642

Vukasovic, M., & Stensaker, B. (2018). University alliances in the Europe of knowledge: Positions, agendas and practices in policy processes. European Educational Research Journal, 17(3), 349–364. https://doi.org/10.1177/1474904117724572