ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ У МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ НАВИЧОК ЕКОЛОГІЧНОГО СПІЛКУВАННЯ У ПРОЦЕСІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ
DOI:
https://doi.org/10.28925/2518-7635.2022.71Ключові слова:
екологічне спілкування, екологічне середовище дитини, екологічний підхід, майбутні вихователі, ненасильницькі комунікації, освітнє середовище закладу дошкільної освіти, середовищний підхід в освіті, фахова підготовкаАнотація
Статтю присвячено проблемі формування у майбутніх вихователів навичок екологічного спілкування у процесі фахової підготовки. Теоретико-методологічно обґрунтовано психолого-педагогічні засади формування у майбутніх вихователів навичок екологічного спілкування у процесі фахової підготовки.
У статті здійснено аналіз підходів учених до тлумачення понять, які складають науковий тезаурус дослідження: «екологічне спілкування», «екологічний підхід», «екологічна поведінка», «екологічне середовище дитини».
Обґрунтовано важливість екологічного спілкування в освітньому середовищі закладу дошкільної освіти. На підставі аналізу наукових праць виокремлено компоненти досліджуваного утворення: мотиваційний, соціальний, комунікативний, рефлексивний; визначено групи технологій, дієві нетрадиційні методи навчання; методологічні підходи ефективного формування умінь організовувати екологічне спілкування з дітьми дошкільного (раннього та передшкільного) віку в закладі дошкільної освіти.
Охарактеризовано комплекс педагогічних умов ефективного формування у майбутніх вихователів навичок екологічного спілкування у процесі фахової підготовки. Запропоновано модернізувати педагогічні умови формування у майбутніх вихователів навичок екологічного спілкування через реалізацію технологій коучингу (coaching) під час педагогічних практик студентів.
Уточнено зміст поняття «екологічне спілкування» як ненасильницьке спілкування, яке включає усвідомлення і повагу своїх та чужих особистих кордонів, любов до себе і турботу про свій внутрішній комфорт, толерантність, прийняття власних і чужих недоліків, емпатії.
Визначено фундаментальні принципи екологічного спілкування в освітньому середовищі закладу дошкільної освіти
Завантаження
Посилання
Bratko, M. V. (2018). Teoretychni i metodychni zasady upravlinnia profesiinoiu pidhotovkoiu fakhivtsiv v osvitnomu seredovyshchi universytetskoho koledzhu [Dys. na zdob. nauk. stup. d-ra ped. nauk : 13.00.04 – teoriia i metodyka profesiinoi osvity, 13.00.06 – teoriia i metodyka upravlinnia osvitoiu]. Kyivskyi universytet imeni Borysa Hrinchenka. Kyiv.
Bronfenbrenner, U. (1994). Ecological models of human development. In International Encyclopedia of Education, Vol.3, 2nd ed. Oxford: Elsevier. Reprinted in: Gauvain, M. & Cole, M. (Eds.), Reading on the Development of Children, 2-nd ed. 1993, (pp. 37–43). NY.: Freeman.
Brown, H.C.P. (2022). Student perspectives on course-based experiential learning in Environmental Studies. Journal of Environmental Studies and Sciences. https://doi.org/10.1007/s13412-022-00798-2
Christidi, Z., & Christopoulou, E. (2022). Environmental Awareness in Preschool Education via Educational Robotics and STEAM Education. 7th South-East Europe Design Automation, Computer Engineering, Computer Networks and Social Media Conference, SEEDA-CECNSM 2022. https://doi.org/10.1109/SEEDA-CECNSM57760.2022.9932911
Hruzd-Matuszczyk, A. (2018). Collaboration of parents and teachers – from theoretical assumptions to their practical implementation (the case of Polish school abroad). The Modern Higher Education Review, 2. https://doi.org/10.28925/2518-7635.2017.2.2
Griswold, W., Patel, M., & Gnanadass, E. (2022). ‘One Person Cannot Change It; It’s Going to Take a Community’: Addressing Inequity through Community Environmental Education. Adult Learning. https://doi.org/10.1177/10451595221145206
Kyseliuk, N. P. (2018). Vplyv emotsii na ekolohichnist spilkuvannia (na materiali suchasnoho anhlomovnoho dyskursu). Molodyi vchenyi : nauk. Zhurn, 3.2 (55.2), 5–9.
Marcella, V., & Samofalova, Y. (2022). Data-driven and research-based learning approaches to environmental education in university contexts: two case studies in Italy and Germany. Language Learning in Higher Education. https://doi.org/10.1515/cercles-2022-2064
Mospan, N. (2022). Teaching emotional English intonation. Continuing Professional Education: Theory and Practice, 2, 45–51. https://doi.org/10.28925/1609-8595.2022.2.5
Neuman, S. B. (2014) The Preschool Educational Environment Rating System (PEERS). NY, The Shanker Institute. http://files.eric.ed.gov/fulltext/ED557991.pdf
Papadopoulos, I. (2019). Investigating factors enhancing intercultural communication: From students’ writing to teachers’ practice. The Modern Higher Education Review, 3. https://doi.org/10.28925/2518-7635.2018.3.13
Petrunko, O., & Pliushch, O. (2021) Perspektyvy zastosuvannia ekolohichnoho pidkhodu v suchasnykh psykholohichnykh doslidzhenniakh. Vcheni zapysky Universytetu "KROK", 4(64), 205–216.
Protsenko, O. (2013) Kouch-tekhnolohii u formuvanni zhyttievoi kompetentnosti uchniv profesiino-tekhnichnykh navchalnykh zakladiv. Pedahohika formuvannia tvorchoi osobystosti u vyshchii i zahalnoosvitnii shkolakh, 29, 330–334.
Rosenberg, M. B. (2015). Non-violent communication: A language of life. Encinitas, CA., PuddleDancer Press.
Sobczak-Michałowska, M. (2021). Practical training of students at Polish universities using WSG university in Bydgoszcz as an example. The Modern Higher Education Review, 6, 66–75. https://doi.org/10.28925/2518-7635.2021.65
Sysoiev, O. (2021). Circular economy education: experience of Finland. The Modern Higher Education Review, 6, 76–86. https://doi.org/10.28925/2518-7635.2021.66
Van Kempen, A., Kristiansen, S., & Feldpausch-Parker, A. M. (2022). Communicating Science, Technology, and Environmental Issues: A Case Study of an Intercultural Learning Experience. Frontiers in Communication, Science and Environmental Communication, 7. https://doi.org/10.3389/fcomm.2022.805397
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 «The Modern Higher Education Review»
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
