МОДЕРНІЗАЦІЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ОСВІТОЮ У МІСТІ КИЄВІ В УМОВАХ ЗАПРОВАДЖЕННЯ АВТОНОМІЇ ШКІЛ

Анотація

Статтю присвячено проблемі ефективності функціонування системи управління освітою в місті Києві, виявленню проблем, пов’язаних із запровадженням автономії шкіл, а також пошуку шляхів трансформації цієї системи. У статті проаналізовано іноземний досвід побудови ефективних систем управління освітою на рівні окремої території. У переважній більшості країн школи наділено частковою автономією, надання якої супроводжується створенням органів, зазвичай це різного роду ради при школах з наглядовими та контрольними функціями, до складу яких входять представники шкільної адміністрації, органів місцевого самоврядування та
батьків. У статті зроблено висновки щодо можливості часткового врахування такого досвіду.
Розглянуто декілька моделей створення сервісних центрів для закладів середньої освіти. Зокрема, раціональну модель із повною фінансовою автономією, збалансовану модель із частковою автономією та передачею частини функцій на аутсорсинг та перехідну модель із збереженням районних управлінь освіти з невеликим штатом та утворення окремих сервісних центрів у межах району або мікрорайону Києва.
Система управління освітою в м. Києві нині є дворівневою, районні управління освіти є своєрідною проміжною управлінською ланкою між Департаментом освіти і науки Київської міської державної адміністрації і школами. У цьому зв’язку в статті досліджуються нормативно-правові акти, що закріплюють повноваження районних управлінь освіти, їхні функціональні завдання і взаємовідносини із закладами загальної середньої освіти. Пропонується декілька моделей трансформації мережі та функцій районних управлінь освіти на основі сервісного підходу.